СВЯТО БУКВАРИКА

( Сцена в лісі, поляна з квітами. Заходить дівчинка-школярка )

Школярка

Тут квітів – розмаїття,

Духмяно пахнуть трави,

Над ними у блакиті

Дзвенить невтомний жайвір.

Бджола тут мед збирає,

Комах тут безліч, друзі!

Напевно кожен знає,

Як хороше у лузі!

 (збирає квіти і співає пісню, в руках тримає Буквар. Пісня «Виглянуло сонечко». Залишає Буквар біля пенька і виходить)

Лісовичок Хто так весело співав,

Хто мене не зачекав.

Чи про сонце, чи про квіти,

Чи про щастя, чи про літо?

Я старенький лісовик

Швидко бігати не звик.

Ой ой ой , танцювати теж не вмію,

Я щасливим бути мрію.

Гей, сороки-білобоки

Де ж бо ви?

(залітають сороки під музику)

Ви ж мене розвеселіть.

Сорока 1 Можу казку розказати,

Сорока 2 Можу пісню заспівати,

Сорока 1 Можу ще й затанцювати.

(залітає метелик)

Метелик Я тут поряд пролітав,

З висоти все чував.

Ви зібрались танцювати?

Будемо допомагати.

                               ПІСНЯ «МЕТЕЛИК»

(знаходять букварик)

Сорока 1 Що це? Що це? Подивіться.

Сорока 2 Це не звір, не гриб, не птиця.

Лісовик Що це?

Сорока 1 Яке гарне і здорове і чудове!

( розтріпує буквар , з нього вилітають всі букви. Заходить Буквар)

Буквар Ой сороки-білобоки!

Що ж ви наробили.

Усі літери ви вмить

В лісі розгубили.

Лісовик Хто ти?

( Буквар співає пісню «ой я бідний букварик»)

Лісовик Не журись, Букварику, не тужи .

Як тобі допомогти, підкажи.

Разом Підкажи! Підкажи!

Буквар Треба букви позбирать

І до ладу поскладать.

Щоб могла мала Алінка

Далі вчитися читати.

Поки букв ми не знайдемо,

Ми абетки не почнемо.

Лісовик Ти Букварику зажди,

Нікуди звідси не йди.    (Буквар сідає на пеньок)

Сорока 2 Я сорока-білобока

Виручу тебе з біди.

Полечу скоріш до лісу,

Повідомлю всіх звірят,

Щоб вони допомогли нам

Скласти літери у ряд.

Метелик  Я метелик хоч маленький

Та швиденький та прудкенький.

По гайочку політаю

І всі букви позбираю.

( метелик і сорока вилітають)

Лісовик Не хвилюйся, друже,

Трішки почекай.

Твої літери разом всі відшукаєм.

Буквар Ось дивіться буква А

Загубилась, ледь жива.

Ви їй друзі поможіть

І до мене приведіть.

( лісовичок заводить літеру А)

Буква А Ох, дісталося ж мені,

По нозі, по голові ,

Та дарма все , головне

В мене місце перше є.

               ПІСНЯ БУКВИ А ( на мотив «Червоної шапочки»)

То ж приймай, Букварику,

Мене в перший ряд

Може зараз й інші

Букви швидко прибіжать .

( А виходить, з’являється білочка)

Білочка Я є білочка руденька,

В мене шубка є пухкенька,

Гарні китички на вухах,

Щоб уважно в лісі слухать,

Щоб ніде не заблукати,

Щоб горішки назбирати.

 Не горішки я збирала

Букву Бе я скрізь шукала.

І її прийшла мерщій сюди

Букварику віднести.(віддає букву )

Буквар Дякую тобі , руденька,

Добра в тебе є душа .

Не залишила у лісі

Пропадати Букваря.

( білочка виходить. Заходить ведмідь)

Ведмідь Тупу-тупу-туп я ведмідь

У барлозі в лісі живу.

Дуже-дуже мед я люблю

І про те я всім розкажу.

Хоч повільний я, не прудкий.

Я іду по лісі бреду.

І до вас на свято мерщій

Я скоріше в гості іду.

Щось кругленьке в лісі бачу,

Щось дивненьке, не живе.

Ой, та це ж мені вдалося

Відшукати букву Ве (дає Букварю).

Буквар Ой спасибі, дуже радий,

Що знайшов ти букву Ве.

А тепер іди до барлоги,

Бо зима скоро прийде.

(Ведмідь виходить, залітає гусак).

Гусак Я над лісом пролітав,

Букви теж я тут шукав.

Добре видно з висоти,

Де сховались букви!

Хочу втішити тебе,

Бо знайшов я букви Ге і Ґе.

Добре видно з висоти,

Де сховались букви ці.

Букви ці я із трави

Прямо дзьобиком підняв.

(Віддає букви Букварю)

Буквар Дякую, за букви ці.

Обережно літай, та про рідний

Край не забувай.

(Гусак літає навколо букваря і вилітає. Залітають сорока і дятел).

Сорока 1 Я у білій сорочечці,

Чорні крила-рукави.

Я сорока-білобока.

Ну, а ти?

Сорока 2 Я літаю високо,

Вище дятла і сови.

Я сорока-білобока.

Ну, а ти?

Дятел Скік-скок, скік-скок, скік та скок

Із ялинки на дубок,

Із дубочка на ялинку,

Не спинюсь ні на хвилинку.

Не впізнали? Дятел я,

Прилетів до букваря.

Бо без мене не знайде

Він своєї букви Де.

Відшукав я Е та Є,

Тож дивіться, полетімо,

Букварю їх принесімо.

(Летить до Букваря, віддає).

Буквар Милий дятле, любий друже,

Букваря ти втішив дуже.

(Залітає жук).

Жук Ось нарешті щастя,

Буква Же знайшлася.

Я літав над лужком і бережком,

Ось Букварику знайшов

Букву Же я над лужком.

Піднімався, опускався,

Ось букварику знайшов букву Же

Під рожевим, під листком.

Нахилявся, піднімався,

Кожен кущ я облетів.

Буквар От спасибі, що уже

Відшукали букву Же.

(Вилітає жук, застрибує зайчик).

Зайчик Я є зайчик-побігайчик,

Хочу зватись зайчик-знайчик.

Я вам пісню заспіваю

Про своє життя у гаї.

Там живеться мені добре,

Маю вдачу я хоробру.

Там я голосно сміюся

І нікого не боюся.

Я оббігав сто доріг

І до Букваря прибіг.

Бо вдалось мені, зайчаті,

Зе у лісі відшукати. (Дає Букварю)

Буквар Дуже дякую тобі,

Що поміг мені в біді.

І за Зе я дуже вдячний,

Будь у лісі ти обачний.

(Зайчик вибігає, заходить мухомор).

Мухомор Від родини мухоморів

Я прийшов мерщій сюди.

Рано-вранці мухомори

Відшукали букву И.

Я й тому спішив сюди

Рятувать тебе з біди.

Ось вона, мерщій бери. (Виходить)

Конвалія              

В траві зеленій на тонкій стеблині,

Дзвіночками тоненькими в росі,

Красуюся під сонечком щоднини,

Конвалія – звуть мене усі.

Дзвіночки-перлинки на ніжці тоненькій

Такі запашні і тендітні такі.

В широкому листі, немов у гіллі

Ховаю від сонця голівки свої.

Але що це у траві!

Не впізнала букву І.

Довго ти терпіла муку,

Тож беру тебе на руки.

І несу до Букваря,

Там живе твоя рідня.

Буквар Так, подякую тобі,

Що принесла букву І.

 (Заходить їжачок)

Їжачок Я маленький їжачок,

Їжачок-лісовичок.

На голках листочки,

В кошичку грибочки.

Їжачок-їжачок,

Їжачок-лісовичок.

Я їжачок-хитрячок,

Пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

Я блукаю по ліску.

Та сьогодні, що за диво,

Накололись на голки!

Це не яблуко чи гриб,

Це, здається, букви іЙ та Ї.

Ой, люблю сюрпризи я,

Тож піду до Букваря.

Ось, Букварику, тобі,

Довгождані букв ці.

Буквар Дуже дякую тобі,

Що знайшов ти букву іЙ та Ї.  (Їжачок виходить)

Курочка і курчата

Курча Ми малесенькі курчата,

Хочем грамотними стати.

Тут уся наша сім’я

Хоче відшукати Букваря.

 Курочка Букварик засмутився,

Свої букви загубив.

Що йому тепер робити,

Як надалі має жити.

Тож усім завдав турботи,

Треба братись до роботи.

Друзів всіх ми виручаєм,

Букви твої відшукаєм.

Не сумуй, Букварику,

Букви зразу принесемо.

Тож часу свого не гаймо,

До роботи приступаймо (Шукають букви).

Курчатко Я курчатко дуже миле,

Я курчатко дуже щире,

Залишилось неспроста.

Бо мені лише вдалося

Відшукати букву Ка.

Ти, Букваре, не тужи,

Букву Ка скоріш бери (дає).

А мені вже час до мами.

Щоб її не хвилювати,

Треба швидше поспішати.

(Виходить, заходить лисичка).

Лисичка Що за диво у ліску (пісня)

Лиска спала на пеньку.

Я лисичка, я сестричка,

Гарну маю звичку.

Лінуватись не люблю я,

Бо я працьовита.

Я ні трішки не лінива,

В лісі потрудилась.

І шукати букву Ел

Я не полінилась (віддає).

Буквар Дякую тобі, Лисичко,

Буду пам’ятати,

Що без букви Ел

Не можна Букваря читати.

Заходять мурахи

Мурахи

1.Раз-два, дружно встали,

Три-чотири, дружно взяли (букви).

П’ять-шість, не стояти,

Букварю допомагати.

2.Всі ми трудимось завзято,

І у будні, і у свята

Наш мурашник прибираєм,

Будь-кому допомагаєм.

1.На мурашник подивились,

З неба букви нам звалились.

Ми дві букви Ем та Ен

До Букварика несем.

2.Хоч ця ноша невеличка,

Дуже шкода Букваря.

Відгукнись, Букварику,

Ми уже на підході.

Хоч малі мурашки,

Та стають в пригоді.

Букварик Тут я, тут!

Ви маленькі трударі,

Догодили так мені.

Більш не можу сумувати,

Хочу пісню заспівати.

(співає «Я розумний Буквар»)

Мурахи

1.1-2 – дружно встали,

2.3-4 – не зівали,

1.5-6 – не спинити,

2.До роботи приступити (виходять).

Опеньок. Я опеньок молодий,

                    Маю голос я дзвінкий

                   Шапочку руденьку,

                   Ношу дорогеньку

                   Тільки сонечко зійшло

                  Відшукав я букву О, .

                  Я її під руки взяв

                 Та під шапку заховав

                 А тепер приніс сюди,

                 Щоб не трапилось біди.

                 Ось вона, скоріш бери!

Буквар Дуже дякую тобі!

Павук Я – маленький павучок,

Дуже люблю свій смичок.

Рано-вранці я устав,

І на скрипочці заграв.

Раптом сталася біда,

Загубив я смичка.

Та не довго бідував,

Бо смичка я відшукав.

Хочу втішити тебе,

Віднайшов я букву Пе.

Приніс її тобі

Я в цій сонячні порі.

Буквар Дякую, хай буква Пе

У Букварику живе.

Равлик Равлик я, дорослий вже,

Все робити вмію сам.

Сам я лізу на стеблину,

Сам ношу свою  хатину.

В мене ріжки коротенькі,

Служать мені, як антени.

Що за чудо бачу нині

Незнайоме на стеблині.

Я злякався і завмер,

Придивився – буква Ер.

Тож прийми хорошу вість,

Букву Ер постав на місце.

Буквар Дякую тобі за це,

Може й Ес хтось принесе.

Солом’яний бичок Я – Солом’яний бичок,

Пастися не вмію,

Свій солом’яний бочок

Я на сонці грію.

Му-му-му.

Але букви відшукав,

Ес в соломі, Те в травичці,

Аж дві букви враз знайшов.

Ось, Букварику, візьми!

Буквар Як же я, Букварик, можу не радіти,

Адже літери для мене,

Як для мами діти.

Вовк Сірий хвостик, сірі вуха,

Біжу лісом я щодуху.

Гострі зуби, всіх лякають.

Всі звірятка вовка знають.

Я є вовчик-сіроманчик,

Зовсім я не бешкетую.

Хоч хвалитися не гарно,

Та бігаю я не марно.

По долині, по горі,

Букву У знайшов в норі.

Буквар Гарний ти є, вовчик,

Зовсім  не бешкетник.

Фіалка Я фіалочка гарненька,

Прокинулась раненько.

Дивлюся, що це у траві,

А то сміється Еф мені.

Не довго їй сидіть в траві.

Ось, Букварику, бери її.

Заховай собі.

Буквар Дуже темно в лісі стало,

Суне чорна-чорна хмара.

Диво-дивне, дивина,

На хмаринці – буква Ха.

Як вона там опинилась,

Як на хмарку закотилась.

Не боїться висоти,

Гей, хмаринко, не лети,

Букву Ха мені верни.

Хмаринка Я хмаронька-хмаринка

Неба пухнаста дитинка,

Закрила сонця промінці

Тримаю бкеву Ха в руці.

Хай Ха залишиться у вас,

А я полину далі,час.

Буквар Мудра хмарка, молодець,

Скоро лиху кінець.

Ще сім літер почекаю,

Ну а потім заспіваю.

Суничка Не лінуйтесь у лісочку

Зазирати під листочки.

Назбираєте в долоні

 стиглі ягідки червоні.

Рвати – треба нахилитись

І низенько поклонитись.

Глянеш-наче полуничка,

 Але зростом невеличка.

  Я – суничка

Ось, Букварику, оце

Принесла я букви Це і Че

Букварик Дякую тобі, суничко,

Маєш ти чудове личко.

Ромашка Жовтіє сонце всередині.

Біленькі пелюстки голубить.

Ромашка на тонкій стеблині

Скаже любить чи не любить.

Всміхаюсь небу, вітру, хмарам.

Люблю весну і тепле літо,

Цвіту в саду і в лісі гарна.

Мене в вінки вплітають діти.

Чуйне і добре серце маю.

До тебе Букварику я поспішаю,

Бо знайшла я букву Ша.

Дощ Кап-кап-кап співаю я

Помию ліси і поля ,

Полию все довкола.

Дерева, трави, квіти

Ще в лісі я не бачив

Такого дивного куща.

А це тому, що між гілками

Сховалась буква  Ща.

І ще одна буква повернулась

В алфавітову сім’ю.

Іду по лісу, пошукаю,

Може решту віднайду.

Сорока Кре-ке-ке, кре-ке-ке.

Лісовик Що за гамір, що за шум,

Що у лісі такий гул?

Сорока 1 Лісом довго я літала,

Букву дивну відшукала.

Ніби Ве, а ніби Ер,

Не впізнала до тепер.

Лісовик Не впізнала, ну й дива,

Буква ця є не нова.

Це повинен знати всяк,

Її звати м’який знак.

Бачу, ще щось принесли ви,

Яку букву ще знайшли?

Сорока 2 А ця буква є знайома,

Перед Я вона стоїть,

В ній дві палички і коло.

Здогадались…

Піднесемо Букварю

М’який знак і букву Ю.

Лісовичок Гарно всі ми потрудились,

На галявині спинились,

Хто знайшов вже букву Я.

Всі Не я, не я, не я.

Ось Букварик вже прийшов.

Буквар Букву Я  вже хтось знайшов?

Що ж, по лісі нам снувати.

Всі Де кульгаву відшукати?

Школярка  Що у лісі тут зчинилось,

Що з Буквариком зробилось?

Бо знайшла я з Букваря

Лиш останню букву Я.

Лісовичок Ти, Алінко, не зівай,

Ось, Букварика тримай.

Буквар Мав нелегку я пригоду

Через пустощі та шкоду.

Але звірі лісові

Не покинули в біді.

Букви всі вони знайшли

І до мене відіслали.

Лісовичок Ось тепер в порядку вся

Алфавітова сім’я.

Школярка Я сміюся, я радію,

Я, як сонечко, яснію.

Бо знайшла крім Букваря

Так багато друзів я.

Сорока 1 А тепер ми знати будем,

І ніколи не забудем.

Сорока 2 Що у дружбі сила в нас,

Запевняємо ми вас.

Пісня «Знають всі, коли є друг»